Є один цкавий приспів але куплетів ніц немає А без куплетів хороших пісень не буває Ми придумали тут приспів але звісно цього мало Треба так нам зробити щоб ми разом заспівали
А щоб разом заспівати треба текст добре знати А щоб текст добре знати треба його написати Ось уже і приспів скоро сівай або помри Разом з нами Раз Два Три
Реп пре
Перепрошуєм ця пісня без глобальносго змісту Та й який у репі зміст та ми й не антиглобалісти Ми є просто українæ навіть не з одного міста Вперше чую щоб всім у світі вистачило місця
Йо Нова Каховка Яготин Катеринопіль Коктебель і Харків Суми і Тернопіль Йо Луганськ і Київ Йо Франківськ і Львів Україно а ось і другий приспів
У меня в подъезде живет парень, он любитель собрать всех своих друзей у себя на площадке и давать сольные концерты на растроенной акустике, причем довольно громко. Я ничего против этого не имею, сам в детстве такой был, но однажды меня это достало... Возвращаюсь, значит я вечером с работы домой. Устаааал страшно. Пытаюсь вызвать лифт - не работает! В сердцах полушепотом выругиваюсь и поднимаюсь пешком. (Кстати "музыканта" этого слышно еще с первого этажа). Поднимаюсь я по лестнице, прохожу мимо "концертной площадки", вижу всю эту компанию, и так спокойно говорю: "Ребят, на полтона пониже, пожалуйста!". Поднимаюсь, значит дальше и слышу: "Блин! А я думал, что ж она не строит-то!!!" Когда до меня дошло, я долго смеялся.
