Котилось літо догори - вже котиться униз. У кучеряві явори - багрянці заплелись. Запахнув сушений чебрець і чути яблук смак, Танцює коник-стрибунець прощальний свій гопак.
Приспів: Минає літо, минає літо, минає літечко і щож, Хіба для нашої любові - страшний холодний-сірий дощ? Минає літо, минає літо, за руку осінь приведи, Те, що любов’ю обігріто - не згасять зимні холоди.
Ось, вже троянд вогонь погас і не почуєш бджіл. І все, що спас в саду припас - поставлено на стіл. Роса - немов прощань сльоза і літечко мина. Вже серпень в річці відв’язав для осені човна.
- Женщина - она как скрипка. Одной скрипкой можно только гвозди забивать. А на другой можно играть сказочную, волшебную музыку. Скрипка будет трепетать... страдать и радоваться в твоих руках. Но для этого нужно быть настоящим мастером и тонко чувствовать каждую струну. - Если женщина - скрипка, то кто же мужчина?! - Шарманка! Для игры на ней достаточно знать, где находится ручка.
