Чорний мегаполіс - утопія в горах Як комахи люди-квіти Всім поїсти, поспати Верблюди на пачках, рекламні буклети Бриті люди в мерседесах и шансону куплети Заморожені думки Тут так мало любові Відійшли в минуле добрі справедливі герої Вранішні газети як пожовкле листя І тільки моє его як завжди на місті
Приспів: Холодні краплини рубають легені і вниз Скоро ти побачиш долі жартівливий каприз Нікуди не дітись від зграї розбещених дум Дайте хоч в останній раз розігнати цей сум
Завтра буде знову день, знову вечір Знову ніч, знову голі ноги, плечі Зім’яті простирадла, попіл в попільниці На клаптику паперу знов якісь дурниці Джойстик в руці, запорошеним оком Ти продовжуєш шукати "блондинку за рогом" Купуються квіти - і під тії самі ноги Слава богу моє его як завжди на приколі
Приспів
Третя світова - суцільне зубожіння Новий Ікар дола земне тяжіння Гангстери у фільмах продовжують стріляти Набагато раніше сивіє чиясь мати Хто той Ленін нові діти навіть гадки не мають З головою їм малюнків на стінах вистачає Ірреальні сни своєї сили набувають І тільки моє его нікуди не зникає
Приспів
Ти ідеш по проспекту - смак в ході і в одежі Ти навчалася в крутому закордонному коледжі Чоловік тобі потрібен як великий гаманець Одночасно ти мисливець, покупець і продавець Це ж не важко - вище юбку, круглі очі, посміхнулась І яка вже там за віком - голова на вік схитнулась Але ми уже не будемо з тобою разом Моє его ненавидить все фальшиво-прекрасне
После поездки США Мстислава Ростроповича вызвали в Особый отдел Министерства культуры и спросили: - Мстислав Леопольдович, как Вы посмели оставить принимающей стороне программу Ваших будущих гастролей, не согласовав ее с нами? - Да, знаете..., как то..., а что, нельзя? - Вы еще спрашиваете! Hемедленно напишите новую программу. Здесь же! Сейчас же! Ростропович сначала растерялся, потом обозлился и написал: 1. Моцарт, концерт для виолончели с оркестром (как известно, Моцарт никогда ничего для виолончели не писал). 2. Беллини. Соната для виолончели, флейты и клавесина (та же история) 3. Риталлани. Концерт для виолончели соло. (такого композитора вообще в природе не существует). Минкульт одобрил выбор маэстро, красиво распечатал список типографским способом и, заверив у министра, отправил в США. По словам Ростроповича, принимающая сторона чуть уволила двоих сотрудников за то, что те не смогли отыскать вышеуказанное произведение Моцарта даже в Зальцбургском архиве, а генеральный менеджер чуть не сошел с ума, пытаясь вспомнить мелодию Белиниевской сонаты.
