Крізь печалі-тривоги, Крізь вітри-буревії, Ми шукаєм дороги, Від безсонних ночей.
Ми шукаєм стежину, Заповітної мрії, Щоб відчути іскринку цих чарівних очей.
Приспів: Твої очі, як небо Наче зорі яскраві, Вічно манять до себе Промінцями краси, Твої очі, як море, - І суворі, й ласкаві, Наче світ неозорий У краплині роси.
Твої очі, як диво Весняного світання, Що дарує щасливий, Світлий сонячний день, Ми обоє з тобою У полоні кохання, І вже іншої долі Не існує для нас...
Пианист чересчур темпераментно исполнял "Венгерскую рапсодию" Листа. Один из слушателей вытирает слезы. — Вы, наверно, венгр? — спросил его сосед. — Нет, я музыкант.