Ранок починається рівно у скільки скажу, Вечір закругляється тільки як безсилий лежу, Бо я не знаю взагалі, неприємне слово "ні", Воно зовсім не буває у моїй голові.
Приспів: Є, є, я беру у цього життя все, що в нього є, Є, є, коли все скінчиться – візьму ще.
Бігти не потрібно, я встигну усюди й завжди, Ігри, у які грають люди, в мене на паузі.
Седьмой класс отправился в театр оперы и балета на «Спящую красавицу». Во время спектакля двое приятелей громко разговаривают. Сидящие впереди них, потеряв всяческое терпение, начинают возмущаться: - Как так можно разговаривать? Ведь нам практически ничего не слышно! - А почему, собственно, вы должны слышать, о чем мы говорим? - изумляется один из приятелей.
