Колючий кактус коле руки ллються сльози Життя не ділим ми на дози й передози Асфальт розколеться, згорить усе довкола Летять роки, а ми все ходимо по колу
І з часом радіо зростає і зростає Що було пеклом називаємо ми раєм Але не хочу я собі стріляти в груди Що було темним змістом де б ми не були
Приспів: Відпусти Ми так хочем дістатись мети В серці музику чути завжди Ми зруйнуєм всі мури і сни Ми зруйнуєм чотири стіни Відпусти І на завжди забудь Нас не зможе ніщо повернуть В ті краї де ще гинуть сини У чотири холодні стіни
Відкриє сонце нам на правду очі завтра А ми сьогодні ми цього не хочем знати І смерть забавою стає у нас в долонях І плаче небо і безсило пада сонях
Щодня плюємо ми в обличчя злої долі Нема війни, а ми вмираємо на полі І це кільце не розірвати нам ніколи Ми все життя таки ходитимем по колу
Разговор двух новых русских: - Пойду учиться в консерваторию на пианиста! - Зачем? - Ну прикинь! Большой театр! Огромный зал! Куча народу! Все смотрят на меня! А я сижу на сцене и пальцы гну!
