Колючий кактус коле руки ллються сльози Життя не ділим ми на дози й передози Асфальт розколеться, згорить усе довкола Летять роки, а ми все ходимо по колу
І з часом радіо зростає і зростає Що було пеклом називаємо ми раєм Але не хочу я собі стріляти в груди Що було темним змістом де б ми не були
Приспів: Відпусти Ми так хочем дістатись мети В серці музику чути завжди Ми зруйнуєм всі мури і сни Ми зруйнуєм чотири стіни Відпусти І на завжди забудь Нас не зможе ніщо повернуть В ті краї де ще гинуть сини У чотири холодні стіни
Відкриє сонце нам на правду очі завтра А ми сьогодні ми цього не хочем знати І смерть забавою стає у нас в долонях І плаче небо і безсило пада сонях
Щодня плюємо ми в обличчя злої долі Нема війни, а ми вмираємо на полі І це кільце не розірвати нам ніколи Ми все життя таки ходитимем по колу
- Женщина - она как скрипка. Одной скрипкой можно только гвозди забивать. А на другой можно играть сказочную, волшебную музыку. Скрипка будет трепетать... страдать и радоваться в твоих руках. Но для этого нужно быть настоящим мастером и тонко чувствовать каждую струну. - Если женщина - скрипка, то кто же мужчина?! - Шарманка! Для игры на ней достаточно знать, где находится ручка.
