Такі маленькі дітки А їх закрили в клітку Стогнуть, плачуть Але крові ніхто не побачить. Сльози на віконці Вже не буде сонця Де твоя мама? Де твій тато? Закриті очі – ти хочеш спати.
Він сидить в маленькій кімнаті Навколо нього – мертві немовлята В руках сокира – спочиньте з миром Хто не сховався, той попався.
В його голові – голоси Шепочуть, скільки не проси Наглі, вперті Просять крові, просять смерті. Дощ стукоче по вікні Наче цвяхи по труні Ніч холодна А він – голодний.
Він сидить в маленькій кімнаті Навколо нього – мертві немовлята В руках сокира – спочиньте з миром Хто не сховався, той попався.
Такі маленькі дітки А їх закрили в клітку Стогнуть, плачуть Але крові ніхто не побачить. Дощ стукоче по вікні Наче цвяхи по труні Ніч холодна А я – ГОЛОДНNЙ!
В його голові – голоси Шепочуть, скільки не проси Наглі, вперті Просять СМЕРТІ!!!
Пианист чересчур темпераментно исполнял "Венгерскую рапсодию" Листа. Один из слушателей вытирает слезы. — Вы, наверно, венгр? — спросил его сосед. — Нет, я музыкант.
