Такі маленькі дітки А їх закрили в клітку Стогнуть, плачуть Але крові ніхто не побачить. Сльози на віконці Вже не буде сонця Де твоя мама? Де твій тато? Закриті очі – ти хочеш спати.
Він сидить в маленькій кімнаті Навколо нього – мертві немовлята В руках сокира – спочиньте з миром Хто не сховався, той попався.
В його голові – голоси Шепочуть, скільки не проси Наглі, вперті Просять крові, просять смерті. Дощ стукоче по вікні Наче цвяхи по труні Ніч холодна А він – голодний.
Він сидить в маленькій кімнаті Навколо нього – мертві немовлята В руках сокира – спочиньте з миром Хто не сховався, той попався.
Такі маленькі дітки А їх закрили в клітку Стогнуть, плачуть Але крові ніхто не побачить. Дощ стукоче по вікні Наче цвяхи по труні Ніч холодна А я – ГОЛОДНNЙ!
В його голові – голоси Шепочуть, скільки не проси Наглі, вперті Просять СМЕРТІ!!!
Концерт. На сцену выходит певица и начинает петь. Исполнив песню зал буквально взрывается от криков: "Еще! Давай еще!!". Она в шоке... думает: "Ничего себе какой успех!". Начинает петь вторую песню. Спела. Зал еще громче орет: "Еще!! Давай еще!!!!!!". В общем так зрители "мучили" певицу часа два. И, наконец, устав и выбившись из сил исполнительница говорит в зрительный зал: "товарищи дорогие, ну сколько можно? Я уже устала". Зал: "Пока не научишься!!!"
