Teкcт пecни исполнителя Містерія - Пісня Про Львів
Я дивлюся з Високого Замку на місто моє Чую лине мелодія ніжна, чарівна Теплий вітер весняний нашіптує пісню про те, Що існує в далекому краї прекрасна царівна
Я не чула ще зроду таких зачарованих слів, Що пронизують серце і душу й тіло до болю Ти співай, посивілий і втомлений тугою Львів Про самотність свою і нелегкую доленьку-долю
Приспів: Він співає про те, що не може до тебе прийти І не винен він в тому, що його тіло камінне І що він так бажає зустріти знайти Розповісти що серце живе, воно чисте і вірне
О, царівно прекрасна, благаю, прошу відгукнись Прилітай на мій поклик, кохана, ну хоч би ночами І у думці моїй хоч на хвильку спинись подивись Ти на Лева царя із сумними очима
Тихо нічка закутала вулиці, парки, сади Що зеленою хусткою спокою смуток покрили Місяць вивів на небо сріблясті зірки Раптом стихло усе, звуки пісні спочили
Россия, Москва, 70-е годы. В концертном зале идет генеральное прослушивание оперы молодого композитора. В первом ряду - искусствовед в штатском, записывает что-то в блокнотик. Рядом сидит сам автор, волнуется. Вроде, все нормально, но вдруг КГБшник замечает странное поведение одного из музыкантов. Сидит, понимаешь, ничего не делает. Посмотрит в ноты, возьмет палочки, постучит несколько раз по барабану, кладет палочки и снова сидит себе. Опять посмотрит в ноты, постучит палочкой по металлическому треугольнику, кладет палочку и снова сидит. Тогда КГБшник наклоняется к автору и тихо так спрашивает: - А что это у вас вон тот товарищ НЕ РАБОТАЕТ? Все играют, а он бездельничает. - Ну вы понимаете, это специфика игры на ударных инструментах. У него просто партия такая. - Партия, товарищ композитор, у нас одна. А вот стучать надо чаще!
