Згадую теплий вечір, - Це було, мов учора, - Тримавши тебе за плечі, В очах бачив синє море - Бавився сяйвом місяць В воді чистій і прозорій, Й під хвиль колискову пісню Чарівно ясніли зорі...
Нічого я більш не хочу, Нічого мені не треба, Тільки в рідні дивитись очі І бачить безмежне небо, Дні і весняні, й літні, І восени, і взимку За руки тримати рідні, Відчути тепло й підтримку...
Тихо тобі шепочу Шелестом світлого ранку, Ніжно тебе лоскочу Теплим дощем на світанку, Дивлячись небом в очі, Тільки сказати хочу - Вип’ють самотні ночі Душу твою до останку.
В Филармонии идет концерт для скрипки с оркестром. На переднем плане стоит скрипач, ведет соло. В первых рядах сидит мужик и истерично заливается слезами на протяжении всего концерта. После концерта мужик приходит за кулисы выразить свои чувства: - Слышь - скрипка это... я тебя так понимаю, так понимаю. Я сам слесарем работаю и бывает тоже так напильником весь день туда-сюда, туда-сюда поэтому я тебя так понимаю, но вот это - левой рукой, пальчиками - извини, выпендреж...
