В останній час, останню мить осінньої краси Вертаючись туди, де бути вже не має сил Де зранку всюди іній замість чистої роси Попереду я бачу тільки холод й смерть, І цей тягар мені нести...
Скільки не благай, - Покриють рідний край Померлі трави
Вони, колись зелені, Між небом і землею Не обирали
В останній час, останню мить осінньої краси Вертаючись туди, де бути вже не має сил Де зранку всюди іній замість чистої роси Я маю вибір між землею й небесами, Й цей тягар мені нести...
Выступает эстрадный певец. Поёт всю программу. Публика просит на бис. Спел ещё. Публика просит ещё. Ещё спел, но чувствует - сил уже нет.. Народ не унимается. "Отпустите меня, дорогие поклоники, - обращается он -лучше потом ещё на концерт приходите!" "Ну нет - неистовствует зал - пока петь не научишься никуда отсюда не уйдёшь!"