Із далека, не далеко, Прилетіли чотири лелеки, Щоб зіграти, звеселити вас усіх. Ми вже близько, ми ідемо, І не буде в нас проблема, Щоб піднятись і здолати цей політ.
Приспів: Подивіться на нас знизу, Це не буде вже сюрпризом. Ти заплачеш, а я – твій кумир.
Ти нас бачиш не востаннє На ТВ і на екрані, І я скажу тобі: мила моя, Помахай ти нам рукою І ми будем знов з тобою, Але знай, це можем тільки ми.
Приспів
В нас у серці лине пісня І у ньому мало місця, А як хочеш, то йди до нас. Відривайся, ми з тобою, І не буде вже спокою, Що ти забудеш про нас, Забудеш про нас...
- Что вы пишите только грустную, мрачную музыку? Слушатель хочет отдохнуть, повеселиться, уйти с концерта с радостным настроением. А вы?.. Напишите что-нибудь веселое, бодрое. И... распродажа пойдет веселее, - говорил однажды издатель молодому Брамсу. - Попробую, - ответил композитор. Через несколько дней он пришел в издательство с большим свитком. - Ну что, получилось? - встретил его издатель вопросом. - Не знаю, - ответил, улыбаясь, Брамс и положил перед издателем ноты. Новое произведение назвалось так: "Весело схожу в могилу"
