Тисячу років тому, а може і більше, Десь у далеких краях жила королева. Серце скляне вона мала в обмін на вічність, Замість кохання палала лютість січнева.
В кожном столітті вона розлучала коханих, Щоб хоч на мить загублене щастя згадати. Я не хотіла в це вірити, тільки сьогодні Ти поміж нас збудувала крижані грати.
Приспів: Сніжна Королева - синій лід очей, Сніжна Королева - самота ночей. Ти для неї лиш забава, Ти для мене - в серці рана. Повертайся, мій коханий, до тепла.
Як я без тебе сама - ти й сам про це знаєш. Ти повертайся, я серце твоє відігрію. Кажуть, що з нею ти зовсім мене забуваєш, Тільки я жодному слову цьому не вірю...
