Вже в котрий раз кажу собі я слово "досить". Вже в котрий раз воно на серце ляже каменем. Вже в котрий раз на біль я відповім мовчанням. Тому пишу тобі, пишу листа востаннє.
Приспів: Не забувай, бувай, бувай... Нехай щастить тобі. І не питай чому завжди минають швидко дні. І не сумуй, сумуй, сумуй... Сумуй за мною довго-довго. І не тримай, тримай, тримай... Тримай печаль в собі. Пожовкло фото, де на мить щасливі ми були. І вже не варто, вже не варто. Нам про це вести розмову.
Тобі пишу листа - сама собі не вірю. Вже в котрий раз я знов спочатку починаю. Вже в котрий раз себе за це я проклинаю. Вже в котрий раз пишу сама. Чому? - Не знаю.
Во время спектакля балерина, не рассчитав, разбежалась так, что сиганула в оркестровую яму, прямо на головы скрипачей. Пожилой контрабасист, прервав игру, поправил недовольно очки и проворчал: - Вы с ума сошли! Hе мешайте работать!
