Пам’ятає двір старенький Як була вона маленька. "Гей, принцесо", - кликали її, А вона мені казала: "Ти русява і я русява, Хай міркують всі, що сестри ми".
Приспів: Дівчинка русява, з русою косою, Хто тебе цілує? Хто тепер з тобою? Дівчинка русява, Плачу і сміюся. Дівчинка русява, Або просто Руся.
Швидко роки промайнули, Та немов би крок в минуле - Несподівано зустрілись. І вона мені казала, Що краси для щастя мало, Руся, Руся, хай щастить тобі!
Россини не выносил музыки Вагнера. Однажды, когда после обеда в общества Россини все уселись на террасе с бокалами сладкого вина, из столовой донесся невообразимый шум. Послышался звон, стук, грохот, треск, гул - и, наконец, стон и скрежет. Гости замерли в изумлении. Россини побежал в столовою. Через минуту вышел улыбаясь: - Благодарение богу, это служанка зацепила скатерть и опрокинула всю сервировку, а я то думал, что кто-то осмелился в моем доме сыграть увертюру к "Тангейзеру"!
