За селом в старенькій хаті, Де дуби стоять крислаті, Де в болотному лататті, Наче дим туман лежить.
Там живе стара ворожка - Нелюдимо і сторожко. І годується потрошку Тим, що людям ворожить.
Приспів: Гей, ворожко, ти, ворожко, Погадай мені хоч трошки. Гей, ворожко, ти, ворожко, Про майбутнє розкажи. Гей, ворожко, ти, ворожко, Поможи мені хоч трошки - Щастя й долі в чистім полі Ти мені наворожи.
В тебе трави є казкові Від нещасної любові. Від пристріту та обмови, Від біди і самоти.
Ти ночей не досипала, По лісах траву збирала. Знаєш чарів ти не мало, Щоб мені допомогти.
Приспів
Може марно я блукаю, Може я не там шукаю. Може досі я не знаю, Що болить в душі моїй.
Тож облиш даремні жарти, Часу гаяти не варто. Ти візьми скоріше карти І усе мені відкрий.
В Филармонии идет концерт для скрипки с оркестром. На переднем плане стоит скрипач, ведет соло. В первых рядах сидит мужик и истерично заливается слезами на протяжении всего концерта. После концерта мужик приходит за кулисы выразить свои чувства: - Слышь - скрипка это... я тебя так понимаю, так понимаю. Я сам слесарем работаю и бывает тоже так напильником весь день туда-сюда, туда-сюда поэтому я тебя так понимаю, но вот это - левой рукой, пальчиками - извини, выпендреж...
