На пам’ять не покладешся... Куди ж подіти твій образ світлий? Увінчати вишневим цвітом. Ходить світом твоя особа: На роботу, на прогулянки й додому – І ніде надовго... (3)
Ей, із-за дверей заглядає світ тіней! Твій силует прозорий вийшов з поля зору, В темряві розмішаний з іншими. (весь куплет – 2)
Hа одной из репетиций хора Большого театра присутствовал Г. Свиридов. По окончании репетиции он обратился к хору: - А теперь, умоляю вас, спойте мне обыкновенное трезвучие, иначе я не смогу сегодня спокойно заснуть!