Лає мене, зливи пускає зо злості на голову: "Знай, як воно на помості – в самому центрі вже край!" А я і без того живу на вузьку ногу. На одну лиш ногу міряю дорогу. Звідси висновки – не кроки, а стрибки. Малесеньке прохання...
Приспів: Впусти, демоне, з висоти мене. Остогидли береги, помираю від нудьги. (2)
Так воно у цій пустелі простору і часу Повиростали скелі до стелі, відлунюють кожну фразу. А в мене є прохання:
В Торонто на гастроли приехала нью-йоркская "Метрополитен-опера". Спектакли состоялись во дворце спорта, где обычно проходят хоккейные матчи. После спектакля репортер местной газеты позвонил дирижеру: - Довольны ли Вы результатом выступлений ? - Думаю, что если бы хоккеисты выступали в опере, это было бы намного хуже.
